Українське законодавство передбачає цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за несплату аліментів.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, який набрав чинності 26 березня поточного року, було доповнено Закон України «Про виконавче провадження» рядом положень, пов'язаних із військовою агресію Російської Федерації на території нашої держави.
Відповідно до частини другої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути накладено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
У разі наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець до моменту погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно встановленого Порядку, виносить вмотивовані постанови:
1. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;
2. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;
3. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю;
4. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.
Згідно чинного законодавства, мати або батько, які утримують дитину самостійно, мають право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу або із позовною заявою про стягнення аліментів. Також, один із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України).
Проте слід мати на увазі, що законодавство передбачає можливість зміни розміру аліментів (як у бік збільшення, так і у бік зменшення), якщо життєві обставини сторін змінюються. Передумовами для ініціювання судового процесу з цього приводу може бути зміна матеріального або сімейного стану сторін, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, тощо.
Варто звернути увагу на те, що батько та мати мають право укласти між собою договір про участь в утриманні дитини (аліментний договір), в якому встановити розмір, строки та порядок сплати аліментів та додаткових витрат на дитину, що підлягає нотаріальному посвідченню. Альтернативним варіантом є укладення нотаріально посвідченого договору про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно. За таким договором платник аліментів передає у власність дитини нерухоме майно та звільняється від сплати аліментів. При цьому, обов'язок сплати додаткових витрат на утримання дитини залишається незмінним.
Частиною 2 статті 195 Сімейного кодексу України закріплено, що заборгованість за аліментами платника аліментів, незалежно від того, чи втратила особа працевлаштування до введення воєнного стану, чи після, обов'язок сплати аліментів за нею залишається.
Міністерством Юстиції України також звернено увагу на те, що забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації

 

 

IMG 16b3b8cc67cd0cfabbea41572ae30f79 V

 

Янчак Олександр Миколайович

Голова районної ради

ato

Герої небесної сотні та АТО

rada

oblrada

president

kmu

rda